Ифа-Ориша Западно-Африканская магия, религия, колдовство

Alaafia ati ire! На украинском ЕЩЕ НЕ ЧИТАЛ, может перейдем на родной язык?


БОЖЕСТВА, ДУХИ І БАБАЛАВО ЗЦІЛЮЮТЬ АФРИКАНЦІВ

ИСТОЧНИК http://www.vesna.org.ua/txt/sokoli/ABC@UKR.NET.doc

Сучасний світ перетворився на гігантський «ринок» окультно-релігійних вірувань і вчень. В одній тільки Африці —буквально тисячі релігійних груп, і в кожної своє уявлення про те, що відбувається в духовному світі. Рекламовані різними духовними комівояжерами, на розкладку йдуть різні зразки полі- і монотеїзму.
Посередині звичайного для Західної Африки містечка можна зустріти привабливий одноповерховий будиночок, пофарбований в традиційні для тутешніх чаклунів зелений і білий кольори. У прийомній дві секретарки друкують на машинках. Трохи відвідувачів відпочивають у кріслах, вочевидь очікуючи прийому в бабалаво, місцевого віщуна.
У кабінеті, поруч за столом біля факсу, сидить сам бабалаво. Гладка людина із сивуватими волоссям, одягнений у білу розкішну мантію з вишивкою.
- Батько в мене був віщуном, - говорить він. - Мені на роді написано дотримувати цієї традиції. Я в ній виріс. Батько ходив провіщати, і коли мені виповнилося п'ять років, я став ходити з ним. Спостерігав за ним, повторював, і тепер це в мене в крові. Мій офіс ні обходять ні великі, ні малі світу цього...
Бабалаво вказує на шир.дошку, на якій зображений мудрий спосіб прорікання, яким спокон віків користалися предки власника мантії. Спосіб заснований на киданні шістнадцяти кісточок олійної пальми. Він застосовується всюди в Західній Африці і за її межами.
- З чим тільки не приходять до мене, - говорить бабалаво, — в одних не ладиться з жінками, в інших безплідність, сердечна хвороба, кволість... Дивлячись по тому, що відкриє прорікання, потрібно волати до предків чи до небесних тіл — божеств. До того ж, залежно від випадку потрібно зробити те чи інше жертвопринесення.
В Африці, південніше Сахари, широко поширене вірування, що мешканці того світу поділяються на дві групи. До першого відносяться божества чи боги, що ніколи не були людьми. Другу групу складають предки, чи духи мертвих, котрі відповідають за охорону життя і добробут своїх родичів на землі. Божества і предки, як прийнято вірити, володіють силою, щоб допомагати чи шкодити нині живучим. Тому, як тим, так і іншим повинна виявлятися повага.
Подібні вірування зустрічаються в багатьох країнах світу. За допомогою різних засобів люди всюди звертаються до надприродних сил з метою довідатися майбутнє, одержати допомогу у повсякденних життєвих труднощах.
Мільйони людей в Африці й в інших місцях вірять, що смерть — це не кінець, а всього-на-всього перехід до життя в духовному світі, у володіння божеств і предків. Учений Джон Мтібі, фахівець з африканських релігій, пише про віру в предків, яких він красномовно називає «живими мерцями»:
«Це «дух», що більше за все хвилюють африканські народи. Вони знають і турбуються про те, що відбувається в родині, на землі... Вони охороняють сімейні справи, традиції, етику і заняття. Порушення підвалин рівносильне образі праотців, що у цій якості служать невидимими стражами родин і громад. Оскільки живі-мертві все-таки «люди», вони найкращі посередники між людиною і Богом: вони знають нестатки людей, вони самі «недавно» були тут, з людьми: у той же час вони можуть вільно скористатися доступом до Бога».